0

Неоніла Гуменюк

ЛЕБЕДИНЕ КОХАННЯ

Серед рорзквітлого латаття на озерці
Поволі плавав диво-красень лебідь,
Тримався гордо та не гордовито,
Дививсь, мов у люстерко плесо чисте.

Бо в ньому відображення — так чітко — Вірної подруги — біленької лебідки,
Що завжди поруч: в бурю, дощ і вітер
Й погожу днину, коли сонце світить.

В місячну ніч, як зорі в небі сяють
Та на світанку, як вони згасають.
Не розлучаються птахи ні на хвилину,
Таке воно кохання лебедине.

2015 р.

ВМІТИ ЩАСТЯ ДАРУВАТИ

Воркотіли-туркотіли
Біля хати голуби,
Ніби всім сказать хотіли:
-Ти люби, люби, люби.

Так як вмієм ми кохати
То не кожен зможе з вас.
Щастя вміти дарувати
Слід повчитися у нас.

2020 р.

ЛЮБОВ ЦВІЛА РОМАШКАМИ

Цінуймо кожен день, проведеним з коханими
І пам«ятаймо мить, коли любов цвіла
Трояндами, ромашками, тюльпанами,
В серці запалила іскорки тепла.

Життя таке коротке і час швидкоплинний,
Літа біжать так стрімко, мов бистрая ріка.
То ж бережім, шануймо ми любі половики,
Нехай лунає щастя мелодія дзвінка.

2014 р.

ТОБІ ЗАВДЯЧУЮ

Хоча до осені уже ідуть літа,
А моє серце сповнене любов«ю,
Пора в житті настала золота
Та дихання відкрилось друге знову.

Я відчуваю сили у собі
Творити й жити, а не існувати,
Добро та радість й щастя дарувати
І цим усім завдячую тобі.

2016 р.

СЕРЦЕ НІЖНОСТІ ТАК ХОЧЕ

А моє серце ніжності так хоче,
Хоча ідуть до осені літа
Та літечко ще у душі тріпоче
Й співає жайвором над нивою життя,

Яка так щедро віршами вродила
І на майбутнє задумів запас.
Лише б Всевишній дав здоров«я й сили,
Любові вогник довго ще не гас.

2018 р.

ЩАСТЯ КРИЛО

Ми зустрілися в зоряний вечір,
Солов«я чули пісню дзвінку,
Тобі клала я руки на плечі
І кружляли в кохання танку

Та злітали у даль невідому,
Де нікого не було крім нас.
Почуття це до болю знайоме.
Хоч давно промайнув отой час

Та воно у серцях ще не згасло
Й досі ніжністю їх зігріва
І знаходить потрібні слова,
Щоб крилом обнімало нас щастя.

2018 р.

ЗАБУВАЮ ПРО ЛІТА

Буває серце плаче й тужить
І душу смуток огорта.
Як усміхнешся, милий друже,
То й забуваю про літа.

Що вже мина життєве літо
Й до осені всього лиш крок.
Та іще хочеться любити,
Нам же так хороше удвох.

Мені даруй кохання квіти.
Теплом та ніжністю зігрій.
Найщасливішими на світі
Тоді ми будем, любий мій.

2014 р.

СПРАВЖНІ ПОЧУТТЯ

А на гіллі старої липи
Сиділа пара голубів,
Птахи були такі щасливі,
Він їй щось ніжно шепотів.

І цілував свою кохану
Та обнімав сизим крилом.
Від почуттів тих без обману
З«являлось в серденьку тепло.

Нема лукавства в них і фальші,
Як пісня та лились й лились.
Якби ж то і стосунки наші
Такими справжніми були.

2016 р.

НЕ СТАРІТИ СЕРЦЮ ЖІНКИ

Хоче навесні дівчина,
Щоби хлопець чорнобривий
Кликав у вишневий сад,
Бачити її він рад.

Колиха дитятко влітку
Молода вродлива жінка
І тихесенько співає,
Крихітку так забавляє.

Восени трима за руку
Літня жіночка онука,
Хоч у косах срібна нитка
Та вродлива на обличчі.

Взимку прабабусю нашу
Тішать милі правнучата.
То ж у будь якому віці
Не старіти серцю жінки.

2018 р.

ТОЙ ПОРУЧ, ЯКОГО ЛЮБЛЮ

Під зоряним куполом неба
Місяць за ріг зачепивсь,
Згори поглядає на тебе
Так, ніби кличе кудись.

Манить-зове до любові,
А ти вже від мене не йдеш,
До ніг моїх кинуть готовий
Тих зір величавий букет.

У височінь я дивлюся,
Вслухаюся в тишу нічну
І Господу вдячно молюся — Той поруч, якого люблю.

2016 р.

КРИЛО ЛЮБОВІ

Каштанова свіча
Яскраво так горіла,
Торкнутися плеча
Твого я так хотіла.
У вальсі закружлять,
Поринути у казку,
Кохать, кохать, кохать
І дарувати ласку.

Та з радості співать
Щоби душа хотіла,
Від щастя раз у раз
Моє серденько мліло
З тобою ми удвох
Сп«янілі від любові
Сховатись під крило
Її були готові.

2018 р.

ЖІНКА-ЗАГАДКА

Вже вкотре тебе звабила
Моя лукава усмішка,
В очах — іскринки радості,
В душі любов відлунює.

Й надалі таємницею
Для тебе залишаюся.
Скільки вже літ розгадуєш — Не знаєш що за «ширмою».

А є ще там «цікавинки»,
Їх бережу для тебе я.
Якщо відкрити зразу всі — Не буть мені загадкою.

2016 р.

ВОГНИКИ ТВОЇХ ОЧЕЙ

Твоїх очей блакитні вогники
Яскраво сяють й уночі.
Такі здаються вони добрими,
Теплі, мов сонця промінці.

І поглядом, немов цілунками
Серця торкаються мого
Та гріють ніжністю його.
Ними ніяк не намилуюся.

2016 р.

ЛЮБОВ НЕ КОРИТЬСЯ ЛІТАМ

Тебе побачила
І зашарілася,
Мов на побаченні
Молода дівчина.

А як за руку взяв
Та пригорнув мене — Світилась радістю,
Забулося сумне.

То ж серце неспроста
Шалено б"ється знов,
Бо це усе любов
Не кориться літам.

2018 р.

ТИ ПОРІВНЯВ МЕНЕ З ВЕСНОЮ

Ти порівняв мене з весною,
Сказав, що така ж нестримна
І літом названа тобою,
Така ж палка, яскрава й дивна.

Схожість із осінню шукаєш
В моїй душі ліричній тихій.
Але упевнена — ти знаєш — В серці зимі немає місця.

2017 р.