0

КСЕНІЯ

Листа пишу до тебе, але не відправлю,
У нім впишу, як я тебе люблю…
Але ти його не прочитаєш,
У ньому напишу усе що на боліло.
Бо аркуш витримає все…
Я може десь здаюсь смішною,
Можливо хтось сміється з цього…
Але скажу відверто, що в кожного є на душі болючі рани
Які не всилі комусь розповісти про них…
А коли візьмети в руки аркуша, то зрозумієте мене…
На ньому впишиш те що нікому, ніколи не розкажеш,
І він витерпить усе, і кожну сльозу у себе приховає.

Я ДОЛОНЬ ТВОЇХ ТОРКНУЯ НАЧЕ В ПЕРШИЙ РАЗ,
ОБІЙМУ ТАК МІЙЦНО, ТИ Ж МОЯ КОХАНА.
ЛЮБЛЮ ТВОЇ БЛАКИТНІ ОЧІ,
ЛЮБЛЮ УСМІШКУ, ЯКА Є ТІЛЬКИ В ТЕБЕ.
ЛЮБЛЮ ДОЛОНІ У ЯКИХ ГОРИТЬ ВОГОНЬ
КОЛИ ВОНИ МЕНЕ ТОРКАЮТЬСЯ НА МИТЬ…
ЖИВУ З ТОБОЮ МОЯ ТИ НАЙКРАЩА
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ТАК МІЦНО Я

НА ПРОЩАННЯ ТИ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ
ТИ ВІДВЕРНУВСЯ І ВСЕ ЗАБУВ.
ЗАБУВ ЯК Я ТЕБЕ КОХАЛА,
ЗАБУВ ЯК МРІЯЛИ РАЗОМ
ТА ЗНАЛА Б Я, ЩО Я НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУ,
ТО НАПЕВНО ТАК СИЛЬНО НЕ КОХАЛАБ
НЕ ДОЗВОЛИЛА Б ТОБІ ЗРАНИТИ МОЄ СЕРЦЕ
ОСЬ ТАК Я БІЛЬШЕ У КОХАННЯ І НЕ ВІРЮ
БО ЗАБАГАТО СЛІЗ ПРОЛИТО
БО КОХАННЯ МОЄ НЕБЕРЕГЛИ
А ПРОСТО НАСМІЯЛИСЬ..

НА КРОК ПОПЕРЕДУ Я МРІЮ ОСЯГНУ,
І НЕ ПОДИВЛЮСЬ, ЩО ХТОСЬ СМІЄТЬСЯ
Я ВІРЮ ЩО ПОЛУЧИТЬСЯ У МЕНЕ
І НЕ СУДІТЬ З НАСМІШКОЮ.
БО ДО МРІЇ ПОТРІБНО ЙДИ
ТОДІ ЗБУДИТЬСЯ ВОНА...

СОЛОДКИЙ ПРИСМАК НА ГУБАХ
МІЦНА ДОЛОНЯ У РУКАХ.
В ОБІЙМАХ НІЖНИХ Я ТВОЇХ ТОНУ
ТИ СОБОЮ МЕНЕ ЗАВОРОЖИВ
ЗАЛИШИВСЯ У СЕРЦІ ТИ НА ДОВГО
ТА БУДЬ ЩАСЛИВИЙ Я СКАЖУ ТОБІ
І НІЖНО УСМІХНУСЯ Я ТОБІ У СЛІД.

Вони бувають сизі, білі,
Воркують, в парку проживають.
Вважають їх птахами миру,
На щастя в небо випускають.
І линуть в сині голубій
Птахи чудові — голуби.