«Щастя»
Матусю, мені пощастило з коханим,
Він мрія моя, тату, він-ідеал.
Я дякую долі, за зустріч з любов'ю,
І тільки з ним, я відчуваю щастя океан.
Він називає мене пташкою своєю,
Зове коханою-душа немов летить.
Як обіймає ніжно й поцілує,
То час, мов зупиняється на мить…
Завжди підтримує, він є моя опора.
І поруч з ним, я відчуваю захист і тепло,
Буває деколи поспорим,
Але в житті, в усіх таке було.
І дякую йому, що він кохає,
Я бачу щирість у його очах.
Такого рідного як він, немає!
Він наяву, він не у снах…
Матусю, мені пощастило з коханим,
Він мрія моя, тату, він-ідеал.
Я дякую долі, за зустріч з любов'ю,
І тільки з ним, я відчуваю щастя океан.
Він називає мене пташкою своєю,
Зове коханою-душа немов летить.
Як обіймає ніжно й поцілує,
То час, мов зупиняється на мить…
Завжди підтримує, він є моя опора.
І поруч з ним, я відчуваю захист і тепло,
Буває деколи поспорим,
Але в житті, в усіх таке було.
І дякую йому, що він кохає,
Я бачу щирість у його очах.
Такого рідного як він, немає!
Він наяву, він не у снах…
Загрузка...