Поиск по тегу «літо»
Спекотність, мов німа нечиста сила, навіщо з пекла шкіришся на нас? На сонці пожовтіли білі крила, вуста шепочуть небу: - Ще не час Палаючим вітрам куйовдить мрії і роздягати душу кожну мить... Бо знаю - дух кохання не старіє, цей дар Життя в віках не загубить! Ось літо поглинає прохолоду, як гусінь ненажерлива, товста... Кидаю в сни зітхань шматочки льоду, рахую равликів непроханих до ста. Пір"їнкою кружляю безтурботно - розніжена і гола, ще й п"янка.Подробнее
З понеділка прийде літо. Стигне ягідкою знов в червні сонячна краплина. Квітне в мріях сеньйорита, бо чарує сни любов, як трояндова перлина. З неба шовкова драбина - день додолу завітав, посміхаючись звабливо. І сполохані хвилини вітерець залоскотав безтурботно й жартівливо. Не сурміть дощі набридлі. Літо, літечко в душі, як цукерочка солодка. Ненаситний часу відлік поглинає зміст віршів без питання і без згоди... Твоя сукня зшита з неба. Хто ти, радісне дитя? Роздаєш надії світлі.Подробнее