Поиск по тегу «вірш про кохання»
Врятуй мене своїми дотиками. Чи, можливо, поцілунками У душі - я знову налякана Біль наповнює рани самотністю. Тримай мою руку. Можеш тримати іншу, Але не тримай у полоні минулого Неохоче пов'язана твоїми благаннями - Потерпаючи ночами холодними. Я зачекаю, якщо ти зачекаєш, Перегорну сторінку, далебі. Відчайдушні спроби людини - вичерпані. Хто насправді керує долею? Планидою? Ми не знаємо відповіді... Ми не знаємо... Ми не.. Ми. Подробнее
І знову вечір, зорі і туман, що віє з пам'яті ті миті, де сонце тухне й зорі гаснуть поруч із вродою твоєю внеземною... І знову вечір, говорю я сам з собою, про те яка ж ти мила, чарівна, завжди прекрасна і красива, розумна, ніжна й мовчазна… маниш, влечеш та інтригуєш, своєю усмішкой чаруєш і зводиш зрозуму цей світ... І знову вечір, і всесвіт цей відповіда, що ти одна, єдина, неповторна, що більш таких як ти нема. Подробнее
