Поиск по тегу «#почуття #кохання #романтика»

Розсипав кислиці росою світанок. Я ніжусь в обіймах солодких тремтінь. Півонії сиплять пелюстки на ґанок, Либонь у очах заховалася синь. Купаюся в ній, мов заграва у морі. Я все ще твоя, відчуваєш, тону... На віях застиг оксамит в непокорі, Стинає життя наших слів купину. Я все б віддала, тільки подих вхопити, Та паморозь в серці надії приспить. Огудою днів не посіяти квіти. Чи безмір кохання, чи тільки-но мить?! Подробнее