Поиск по тегу «#вірші»

«Чому я божевільна?» - ти спитаєш, «А що таке нормальність?» - відповім. Коли життя по краплі позичаєш. У серці – блискавиця - а не грім. Без твоїх рук я просто навіжена, Якщо наш подих не один на двох, Знічев’я, залишаю всі знамена, Беру до рук дурман й чортополох. Варю відьомське зілля, як снодійне. Приспати ж неможливо лютий сум. Без тебе – все на світі божевільне, Неначе безмір злих крикливих дум. О третій ночі чи о п’ятій ранку Сновидою по місту – як приблуда.Подробнее