Його вдихаю, потім видихаю...

Вже віршів не писала цілу вічність,

А час летить так швидко, дні минають,
Щоночі в снах я ніжно й довго,
його вдихаю, потім видихаю.
Мені його постійно мало, дико мало,
Ним хвора. Я б хворіла так усе життя,
Між нами кілометри, але, сонце, знаєш,
Я чую як ти дихаєш...тебе кохаю я

14:46
160

1 комментарий

23:18
Дуже гарний вірш…
|