І знову вечір...

І знову вечір, зорі і туман, що віє з пам'яті ті миті, де сонце тухне й зорі гаснуть поруч із вродою твоєю внеземною...

І знову вечір, говорю я сам з собою, про те яка ж ти мила, чарівна, завжди прекрасна і красива, розумна, ніжна й мовчазна… маниш, влечеш та інтригуєш, своєю усмішкой чаруєш і зводиш зрозуму цей світ...

І знову вечір, і всесвіт цей відповіда, що ти одна, єдина, неповторна, що більш таких як ти нема.

00:27
331

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|