* * *

...і забуття свойого я,

і самовпевненість твоя

в покорі з безладу у лад

на крилах світлих в переліт

від самоти у цей ось світ,

в якому пурхає кохання

малою птахою омани

й в одночас

у силі нездоланній

об"єднує серця...

і думи

дарує мудрі і невмисно

усі нанизує намистом

на струни ліри почуттів

в невчасний час -

неслушно,

коли на схилі літ

блукаєш між світів,

без пристрастей

і усолод

уколо себе споглядаєш

буття цього коловорот

мов чорно-білі кадри,

де лиш кохання сяє

барвистоквітним світом -

воно там безпорадне

в підступній зраді лише мить

й жура минає,

й знову -

гучні свята!..

триває свято!..

свято!

...кохання -

феєричний,

дивний світ...


11/09 - 2017р.

14:56
166

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!