Щоранку, відкриваючи очі

Щоранку, відкриваючи очі

Вдихаю старий аромат того дня,
Коли побачив тебе, таку бездоганну
У світлому платті твого життя.


Не знають на небі Венери й Амури
Як то - любити тебе.
Не знають й мої шановані друзі,
Що любити - не взяти тебе.


Якщо любов - це стати єдиним цілим,
То чи сталась вона у тому саду,
Де росте та солодка олива,
Що дала нам всім змогу не бути там, унизу.


Якщо нам судилося стати собою,
Уникнути горя, жалю й співчуття,
То чому я жадаю наснаги,
Щоб підійти й поцілувати твої уста.


А може цей страх, що мене непокоїть
Є тою тремтячою жагою буття -
Вберегти тебе, твої коси чудові,
Від моїх укусів палючого дня.

17:54
2805

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|