Для Оленки

Неначе в тьмі шукав я щастя,

шукав добра і теплоти,

моя душа була розбита,
мов на дні моря кораблі.


І в глибині пустій і темній,
пробився ніжний сонця луч,
що дав мені надію жити,
його вхопив я голіруч.


Тим світлом ти для мене стала,
дала тепло і доброту,
щоранку міцно обіймала,
закрила в серці пустоту.


Ти розігнала в душі хмари,
що важко наганяли сум,
і ті краси твоєї чари,
заполонили сірий ум.


Оленко, ти моє натхнення,
ти моя муза і любов,
твої зелені очі - море,
я в них тонув би знов і знов.


Любов у нас моя маленька,
неначе всесвіт без зірок,
бо в тому всесвіті, Оленко,
лише є місце для нас двох.

03:54
146

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|