Стрибаєш в небо на світанку

Стрибаєш в небо на світанку

Ти розмовляєш тільки з богом на мові літнього плекання.

В твоїх чуттях - пересторога, жага спекотного кохання.

А день із пахощами вроди, і ніч розпатлана та боса,

Ще спокушають в насолодах тебе, сп"янілу... Досить, досить!

Стрибаєш в небо на світанку - довкола зорі мружать очі.

Твої здійсняють забаганки любязні янголи співочі.

Душа хмаринкою літає, думки і мрії пестять землю.

Під сонцем мальви розквітають, вітає вітер ранок чемно...

Скидає листячко безмежність - це мабуть вічність грає соло.

Тебе ця музика бентежить, ти озираєшься довкола...

Прикмети, звичаї невплинно крадуть останнє літнє сяйво.

І перші осені краплини з долоні п"є небесний жайвір...

Ти розмовляєш тільки з богом на мові літнього плекання.

В твоїх чуттях - пересторога, жага спекотного кохання.

А день із пахощами вроди, і ніч розпатлана та боса,

Ще спокушають в насолодах тебе, сп"янілу - осінь, осінь...


1/09/2019

23:08
81

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|