Біль на самоті

Вирує ураган в мені

Стихія серця та душі
Так глибоко щось так щемить
Стискає,дихати не хочу
У млі немов життя моє
Все пеленою заточило
Я плачу слів уже нема
Але терпіти вже не сила
І голос твій не мов жало
Колюче дуже ,в серце колить
Колись ти зрозумієш все
Але тоді вже пізно буде.
А я проснусь із того жаху ,який наснився
У ночі
А ти пориниш тільки в нього,один із болем в самоті

15:57
143

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|