ЧОМУ?

ЧОМУ?

Моє серце кричить чому?

Чому ти мене не любиш?

Не бачиш, не хочеш, не чуєш…

Посміхаєшся вже не для мене,

І піклуєшся вже не за мене…

А було все ж так добре.

Так добре було з тобою –

Відчувати надійність й турботу.

Разом спілкуватись щоденно.

І вірити, і довіряти, і до нестями кохати…

Я чую твій сміх, бачу твої очі,

я все розумію...Але марно,

в мого серця свої плани на тебе,

І воно мене не чує

.Скільки часу проведено разом…

.Скільки спогадів… Як? Як все забути????

Як перекреслити те краще, що було?

Чому, чому його не цінувати?

У відповідь тиха біль і тиша.

14:14
76

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|