Неандертальці

Я пропускаю тебе крізь пальці

І шаленію від кожного дотику.

Бач, ми з тобою – неандертальці,

Хоч і зима - а як вербові котики.

Так, навіжені блукаємо містом,

Як дві істоти з казок про драконів,

Небо розсипало біле намисто,

Щастям пульсують оголені скроні.

Я пропускаю тебе крізь пальці,

Раптом залишишся жити у тілі,

Бач, ми з тобою – неандертальці,

Від почуттів дикуни захмелілі.

В білих кросівках життя не турбує.

Серце закохане в очі навпроти.

Всесвіт так дивно буває кепкує:

В березні – сніг, а я зовсім не проти.

Я пропускаю тебе крізь пальці,

В кожній клітиночці дотик відчути.

Бач, ми з тобою – неандертальці,

Як же інакше це можна збагнути.

22:19
94

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|