Лента блогів
Дивлячись на зорі і шукаючи тебе ідучи по місту львів я купив тобі букет і ти знала що я люблю цей твій запах сигарет я подумав що троянди це як завжди не твоє но зайшовши я на кухню бачив п'яною тебе подивився я на стіл бачу ротманс демі синій і дивуюся собі хто живе зі мною в хаті. Деж поділися ті дні як гуляли ми по лузі і серця наші тоді билися як кращі друзіПодробнее
• Життя треба прожити так, щоб соромно було розповісти, але приємно згадати. • Слабка стать сильніше сильної, в силу слабкості сильної статі до слабкої! • Жінки надихають нас на великі справи, але вічно заважають нам їх творити. • Жінка - дивна істота: спочатку її в ліжко не затягнеш, а потім не витягнеш. • Любов - це спроба дати те, чого у тебе немає, тому, кому це зовсім не потрібно. • Потрібно любити так, щоб пройти повз ста кращих і жодного разу не озирнутися.Подробнее
Жінки надихають нас на великі справи, але вічно заважають нам їх творити Подробнее
Літній дощ прийшов на благо людям, теплі його краплі приносять каяття… в мороз посаджені , давно зів'ялі квіти народжує і повертає до життя. липневий дощ загомонів над нами скропив росою , міста поля , луги що за погода коїться у світі цими днями? де заховатися від цеї короткочасної краси? шум його повсюди: наче стукіт серця, застряг в легенях, вухах, голові прозорого і безтілесного намиста і досі відчуваю дотик, неначе він в мені.Подробнее
Серед безлічі думок, В океані суму й щастя, На перехресті душ постав Давно знайомий жіночий образ І мимовільно, не помітно долі дві з'єдналися в одну... Як лиш заговорила ти зі мною Я ніби п'яним став тобою, Твоює вродой внеземною. Палають очі від кохання, Від наших мрій, від сподівання. Завжди твій образ зачарує, Приманить знов, заінтригує Візьме за руку, поцілує І ні одної думки в голові, Лиш губи смаку вина, Що хочеться випити до дна... Зливаються два тіла воєдино, Як злились долі їх...Подробнее
Проходить час, день ніч зміняє. Знаходить хтось, а хтось втрачає. Самотність душу розриває. Тебе ще досі я кохаю... Про тебе з думкою встаю Про тебе з думкою засинаю. Лише тобою я живу... І в серці запечатаю на вік Свій біль, свій сум, своє кохання... І запечатаю бажання побачить образ милий твій... Прожить без тебе зможу, І звичайно якось проживу. Лиш забуть тебе не зможу, І своє зкохання збережу... та не життя це... Лише безглузде існування.Подробнее
Холодне сяйво задимілих ліхтарів , повільно й в'юнко крадеться у мій дім . Підходить тихо і злісно , як змія , а я сиджу і у моєму серці лише ти - моя мрія. Солодкий та духмяний запах волосся твого золотистого , як лан , повільно вбиває розум і напускає в мої очі лишень туман , що криваво , наче шрам нагадує твій ніжний дотик , який за ці роки став для мене як наркотик .Подробнее
І знову вечір, зорі і туман, що віє з пам'яті ті миті, де сонце тухне й зорі гаснуть поруч із вродою твоєю внеземною... І знову вечір, говорю я сам з собою, про те яка ж ти мила, чарівна, завжди прекрасна і красива, розумна, ніжна й мовчазна… маниш, влечеш та інтригуєш, своєю усмішкой чаруєш і зводиш зрозуму цей світ... І знову вечір, і всесвіт цей відповіда, що ти одна, єдина, неповторна, що більш таких як ти нема. Подробнее
Ты нежданно запала мне в душу, Пусть мы виделись только однажды. Твой покой я не смею нарушить, И тобою владеть я не жажду. Ты свободная, словно пантера, Ты красива, умна, грациозна. Приручать - безнадежное дело, Позабыть мне тебя? Невозможно! День за днем, за неделей - неделя, Каждый миг твоим ликом наполнен. Засыпаю - он сердце мне греет, Просыпаюсь - тебя тут же вспомню. Ты как будто присутствуешь рядом Ненавязчиво, молча, незримо. Для меня самого это странно, Тайна эта мне - непостижима.Подробнее
Нажаль, не завжди у нас час такі духовні цінності, як: щире кохання, відданість почуттям, порозуміння та взаємоповага втачають свій сенс. А на "перший план" у стосунках виступають матеріальне та грошове становище, вигода, недовіра та безглузді ревнощі, а також нав'язування "дружних" думок. Сумно та прикро...Подробнее
Попіл булого почуття, Затиснутий в моїй долоні, Жбурнув холодний вітер В лице уламки льоду-скла, Подробнее
Кохання є – ти маєш вірити у нього, Воно в тобі, лишень у своє серце зазирни, І душу відчини ти, як для Бога, Прийми його, та міцно огорни. З коханням жити щастя непомірне, Воно дає натхнення та наснагу почуттям, Але воно не є не безрозбірним, Дарує радість лише чистим відчуттям. Кохана, мила, люба та єдина, Я вірю в те, що в силах все змінить, Любов безмежна та рушійна сила, Благаю, пам’ятай про це всю мить! Подробнее
Пішли у небо,ангели,землі, що взяли,бідні,смерть на себе, щоб спали мирно,ми,усі, щоб,ми,лишилися живими. Коли ж вже буде спокій на землі? Яку у,нас,так хочуть відібрати, загарбати усе собі, а,нас,кайданами скувати. Для чого були смерті ці людські? О цих людей,яким ще тільки було жити, але хоробре серце було в них, та палко,Україну,так любили. Вони,ж бо вірили,що ніхто крім них, не зможе нелюда спинити. Та нелюд захотів убити їх усіх, і всіх життя лишити.Подробнее
Ти поруч, але так далеко, Ти в серці, а щастя нема, Самотність - моя небезпека, Безжально мене обійма. Думками про тебе я мрію, І Господа Бога молю, О, Боже, зігрій цю надію, Заради якої живу. Кохання - це скарб заповітний, Без тебе його не знайти, Лише тільки поруч з тобою, Я мрію йти до мети. Давай разом мріяти й жити, Коханням свій шлях віднайти, На світі все можем змінити, І спокій у щасті знайти! Подробнее