Той погляд, що зустрів…

Так стримано і без овацій,

Ти поглядом мене зустрів.
Та у полоні моїх грацій
Ти на очах сп'янів.
Два погляди злилися
У битві почуттів.
В очах вогонь іскрився,
То ніжно мерехтів.
Той погляд різав на шматки,
Крамсав дедалі більше.
У горлі скупчились коми,
А біль проймав все глибше.
Відверто, я хотіла,
В обіймах розчинитись,
Щоб душа не так боліла,
Де їй прихилитись?
За цінні лічені хвилини,
Ти перекреслив, милий, все.
У твоїх очах нема провини,
Товариш вітер, хай несе:
Все те, що разом пережили.
Той погляд вщент із руйнував:
Любили, плакали, раділи-
Ти сам усе це поламав!

1 комментарий

15:44
Дуже гарно)
|