Щастя приходить не одразу !!!!

Щастя приходить не одразу !!!!

Я дуже любила його, покохала з першого погляду. Я вірила до останнього, що в нас

щось вийде, проте нічого не вийшло… Ми кохали одне одного, але мовчали, ми страждали плакали, але мовчали. Чи не кохання це? Багато раз я намагалась себе переконати, що це не кохання, але коли я бачила його серце раділо.Я думала воно вилетить із грудей.В цей момент я розуміла, що я дійсно його кохаю. Розум говорив мені що нічого не вийде, що він не кохає тебе, і є сотню причин, через які ви не можете бути разом, а що робити з серцем? – запитувала я свій розум. Але відповіді я не чула .



Мій закоханий друг все робив для того, щоб ми були разом, але
на жаль, через мене нічого не вийшло. Я просто приховувала своє кохання ,
робила вигляд, що мені байдуже до нього, хоча це було зовсім не так.Чому я
так робила? Я не можу пояснити? Я просто не знала як поводитись біля нього, тому ігнорувала кожен його крок, який він робив назустріч мені .




Пройшов деякий час і потім я побачила, що він розчарувався в мені і втратив будь-яку надію
на наші подальші відносини. В цей момент мені було також дуже боляче.Я кричала від болю плакала, страждала. День перетворився в ніч, а ніч перетворилася в день. Для мене світ перестав існувати, я перестала радіти життю, спілкуватись з людьми, я вже не жила, а просто блукала в світі. Я думала, що це ніколи не закінчиться, моїм стражданням не було кінця і краю .
Нарешті закінчувались і останні місяці коли ми мали змогу бачити один одного. Він давно вже перестав шукати мене, дивитись і напевно забув давно мене. Я мріяла лише про одне, виїхати з того міста, де він був і більше ніколи не повернутись туди .



А коли настав останній день перед виїздом, я дуже хотіла
його побачити, хоча би в останній раз з далеку краєчком ока, але на жаль він не з’явився, а просто зник вже давно з мого життя. І в цей день, я дійсно зрозуміла що не потрібна йому, він перестраждав і забув. А що мені робити? – питало серце. Як жити далі? Заради кого жити? Той кого я так сильно кохала, зрадив моє кохання, забув мене, я не потрібна йому більше. І я розчарована світом поїхала додому .


Пройшов певний час, я почала нове життя. Важко мені було, але я знала що назад дороги не має, що потрібно жити, просто жити, йти вперед, добиватись чогось в житті. У мене з'явилась робота, і навіть новий хлопець.Так, він увійшов в моє життя так несподіванно і заповнив ту печаль і розчарування, які були в мені. Заповнив їх радістю, щастям. З ним я зрозуміла як по справжньому треба цінувати своє життя!!! Так, я не одразу його покохала, але з часом, я зрозуміла, що вже не зможу жити без нього. Я вдячна йому довіку за те, що він змінив моє життя на 180 градусів .!!! Я зрозуміла, що якби там погано не сталося в житті, не потрібно розчаровуватися, а потрібно жити далі, і не забувати про те, що на цьому світі є та людина, якій ти потрібна .



Зараз я щаслива, навіть дуже, бо у мене є той, який заради мене піде на все, а що ще більше треба. Ми щасливі!!! .І я дякую долі за все. Якби так не сталось в моєму житті, я навряд чи би зустріла ту людину, яка зараз в мене є. Тому завжди потрібно вірити у краще майбутнє .

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!
|